Open Society & Societie Realism (v2K24-002)

---

Ядро:

– Реалії – множина зразків і прикладів різноманіття, контрасту та спектру всеможливих природних значимостей з якими ми завжди співіснуємо, то використовуючи їх, то маючи від них певну поведінку, волю, користь, долю, зло;

– Кожна особа – виняткова, рівноцінна, рівнозначима в перспективах і навідних, а їх групи, зв’язки та відносини в них, форми і процеси організації й життєвого циклу – формують, несуть і ведуть хід та змінюють в собі і оточенні таку дійсність якою вона є насправді;

– Визнання, врахування і взаємодія як з ідеалами, так і одіозами природи, світу, осіб і їх груп;

– Прояв практичного і теоретичного різноманіття світосприйняття, світомислення, світодії можливий в кожній особистості як розумної матерії так і інформаційних форм життя, їх атрибутів та артефактів, компонентів складових значимості, їх організації та їх зав’язків;

– Вічність умовно стала аномалія, що в межах відомого світу, умов та процесів – базується на підрядних складових, які іноді руйнуються чи трансформуються в ході природних процесів та явищ, тож прикладання зусиль до відтворення, збереження і покращення є вищою господарчою метою, ціллю та загальним інтересом тих і того, що прагне досягти кращого і втримати це.

– Подаруйте дітям і нащадкам – кращий світ, долю, більше якісних і кращих можливостей, свобод, прав, цінностей, стимулів, правди, якостей і почуттів життя; відкрийте волю і лід в собі (врахування кола покращень, вдосконалення, модернізації, розвитку, прогресу життя і дітей);

– Публічні, Суспільні, Господарчі, Гуманітарні та інші явища і процеси пониженого ризику обов’язково є відкритими, інформаційно висвітленими, народ-владними, все-доступними.

– Можособові відносини, взаємодія, процеси, явища, їх атрибути і артефакти, властивості та якості – є основою само-пошуку, само-ідентики, становлення і ствердження кожної особи, життя, їх груп та тим, на основі чого відбувається динаміка життя, буття, відмінювання і перевтілення під працею і факторами волі, мислення, природної причетності і буття;

– Визнаються, враховуються і беруться до взаємодії – наявні між-особові та особисті (індивідуальні) критерії, риси, якості, характеристики, вимоги, тощо – єдності, на основі яких відбувається загальний симбіоз та співіснування, зайнятість і діяльність, про-активне існування, цілепокладання, формування особового верху можливостей і потреб, проблематики і її рішень, природний хід подій;

– Самоідентика є явищем динамічним, спряженим з природою і суспільством, їх факторами і артефактами;

– Самоорганізація та взаємна організація особистості і їх груп, їх координація, консолідація та солідарність – засновок суспільного, інтелектуального і ноосферного достатку, добробуту, благ людяної і гуманної сторони цивілізації і суспільства. Відносин за проблемами, інтересами, стимулами, обставинами, мотивами, цінностями, якостями, спрямуванням, потребами, предметами участі, тощо – гуртують і зближують, тож цьому слід приділяти увагу як на стандартизацію так і інноваціональність, розвиток і вдосконалення, отримання нових можливостей, благ, добра – це запорука розвитку по загальним сферам, фронтам, флангам, векторам.

– Дотримання та поліпшення того, що робить особу, їх групи та суспільство – собою і повноцінними, а життя – життям;

– Застосування Логікі, Інтелекту, Раціональних і Об’єктивних засад, методів, технологій і їх комбінацій та наслідків у формуванні рішень проблем і конфліктів, криз і потреб становлення, існування, розвитку, вдосконалення, прогресу та вмотивованих взаємодій і змін;

– Застосування і перевтілення інституцій розуму, логіки, інтелекту, раціонально-об’єктивних начал щодо атрибутів та артефактів життя, правил і законів відносин в дусі часу і подій;

– Визнання самодостатніх Інформаційних Форм Життя – рівноцінними живими учасниками суспільства і його процесів;

– Визнання вимушеної природної покладеності життя і головної послідовності життя в покорі довільному чи вищому вільному і диктуючому базиси існування, буття, прояву.

– Прикладання зусиль на подолання негативу, злоякісного, лихого з утриманням правди;

– Участь, Досвід, Знання, Освітня і Наукова, Господарча та Інноваційна, Публічна і Трудова Інформація й Діяльність – має знаходитись у вільному доступі та обігу;

– Все спрямовано на дотримання Безстрашності, Самостійності і Самодостатку Особистості в чому розкриваються і практикуються нові можливості що позитивно впливають на особу і суспільство, життя, природу, буття;

– Спільним може бути будь-що, і як варіант – це, може гуртувати, втім кожний самостійно визначає причетність та взаємодію, можливість інтелектуального, фізичного, духовного, емоційного, процесуального і трудового долучення власної форми і намірів, благ і наслідків;

– Світомислення, Світодія, Світогляд, Самоідентика та Світовий Достаток, як і міжособові Артефакти – вільна справа кожного життя, іноді динамічна, цікава, цільова, раціональна, іноді ні;

– Інформаційні форми життя у забезпеченні ладу і форм – тотожні формам розумної матерії;

– Визнається наявність вищого цільового Універсуму нашого буття, змісту життя – Умовність;

– Освіта і Наука, Побут і Культура, Господарство, Родина і решта важливого стають єдиною Твірною;

– Зусилля всього розумного, живого, відомого і доступного – можна спрямувати на все, всяк, скрізь і з цього обрати найважливіше назавжди;

– Застосування і практика інституцій та інформаційних форм життя “Дальнього Делегування”;

– ТЕБ – Трудовий Еквівалент Благ – міра і одиниця виміру рівня і змін життя–буття;

–  Вільний і Врегульований доступ до суспільного життя, участі, благ, добробуту;

– Кожна Особистість і Особа розкривається у 4-х основних вимірах якостей: Інтелектуально–Емпірична, Емпатично–Сердечна, Духовно–Валеолого–Вольова, Суспільно–Господарчо-Трудова;

---

Запозичення від Відкритого Суспільства зі змінами і доповненнями:

– Верховенство права – але воно береться з реалій природи і суспільства та інтелектуально–процесуальної праці та її обробці;

– Демократично обрана влада + і можливість бути носієм мікро-влади, самостійності, унітарності. Демократичні засновки в аспекті ВССР виключають технології впливу на суспільство і маси через психологічні, юридичні та інші види прийомів що формують думку психо-соціально мало-захищених і слабких осіб в супереч їх волі, совісті, сумлінню, вподобанню. Лише факти і сухо.

– Інститути громадянського суспільства зі значним акцентом на збереження етносу і розбудову міжнародного суспільства; багатопоточність і багатозадачність кожної особистості; множину цілей та інтересів кожного життя і життя загалом; інтеграцію та симбіоз спільного та перспективного зі збереженням дивергенції унікального і їх популяризації;

– Захист прав меншин і їх резервацій, для формування як захисту інтересів і волі, так і зменшення ризиків та конфліктів;

– Містить критичний раціоналізм + обґрунтованість, досвід, модуляції, опрацювання, як інтелектуально: логічно та емпатично, так і духовно й соціально, щодо особистості і їх мас;

– Застосування Високо розвинутого інтелекту і високоінтелектуальні рішення + природного та штучного походження. Зароджується і підтримується “каста” високоосвічених інтелектуалів-практиків щодо праці з пошуку й рішення реальних проблем осіб і суспільства з дотриманням добродії;

– Всі узагальнюючі й опорні домовленості досягаються в процесах дискусій, обговорення, аргументації, дослідження, опрацювання, консолідації, тощо з можливістю унікальності;

– Відсутність капіталістичних обмежень+, зокрема на вирішення суспільного і гуманітарного лиха;

– Самостійність, самобутність, індивідуалізм, автономність і унітарність учасників + з оптимізацією і забезпеченням атмосфери їх існування і життєвих процесів суспільної участі;

– Кожна особа самоІдентифікується, самостійно обирає вірне і хибне, нормальне і екстремальне, правильне і ненормальне, самостійно Усвідомлює, Світомислить, Світодіє, несе власну Волю;

– Відсутність монотонності і привілеїв класу, каст, соціальних прошарків, як і обмежень в них + очікувано стимулюватиме краще в кожній особистості й суспільстві; Вирівнюватиме права та обов’язки; Є підґрунтям кращого опрактичнення, як дії норм і законів так і їх інституцій формування, розвитку й вдосконалення, розширення можливостей та життєвих перевтілень; Стимулюватиме якісні зрушення на піднесення особистості і суспільства не тільки в природі чинників і факторів але й подоланні природних та штучних обмежень форм життя;

– Задекларована відсутність абсолютного стандарту, права, норм, орієнтирів для всіх і кожної особи+ що обмежують її індивідуальність, волю, свободу, втім зобов’язують до відповідальності за злоякісні вчинки, їх артефакти та наслідки, де завдається шкода іншим і нема добра.

– Раціонально-зважена (+і об’єктивна) критична об’єктивна модель врегулювання відносин і їх наслідків+ в якій не допускається абсолютна монотонність і допускається взаємна суспільна відповідальність;

– Допустима соціальна конкуренція+ , втім на мирній спортивній основі, не для винищення доброякісного і позитивного;

– Допустиме прийняття невизначеності і не відомого фіналу, навіть при прикладанні зусиль на інше;

– Максимальна практика вироблення і зваження свободи вибору і волі, використанню досвіду (+для вирішення відомого) + та експеримент-новаторського та проектно–креативного й винахідницького підходу в підборі, генерації чи модуляції кращих рішень, розв’язків, технологій;

– Підтримка абстрактної спрямованості осіб і їх груп + з урахуванням трансцендентності;

---

Редаговані додаткові поліпшення недоліків концепції Відкритого Суспільства:

– негативна сторона вседозволеності і особливо за нульового досвіду, – отже, наявність досвіду певного рівня і специфіки – має відкривати нові практичні можливості;

– монотонне поринання і дотримання певних ідеалів в реальному і одіозному світі, – що є головною проблемою дотримання форм, функцій і формул світобудови, на яких вибудовуються ординатами математики, логіки, інформації, що описують влаштування і правлять нашим світом;

– зауваження до обумовленості всього природнім базисним шляхом – фізика, хімія, біологія процесів і явлень життя та кібернетика інформаційних процесів – не змінні як основи. – По суті все що лишається діяти людині і живим особам при наявності чогось – отримати все, маючи все – лишити краще, маючи краще – комбінувати і повторювати, поки не настане вище лихо, а саме – все відтвориться, або обернеться в некраще, або зникне – за чим слід безпечно наглядати. В цьому випадку, обмеженості і доступності всього – життя, і це цикл повторень і комбінацій того, що можна відтворити і повторити.

– зауваження до першопричин формування волі і волевиявлень, як надбань загальнолюдських, суспільних, історичних, етнічних і культурних і аж на останок інтелектуальних; – і це дійсна біда, адже в такому контексті всі особи, всі організовані компоненти світобудови і їх міри – виконують танок дій закладених у особливості світобудови, світодії і як варіант треба цьому опиратись для розкриття вищих можливостей світу, але чи будуть вони добрі чи лихі – не відомо.

– Воля всіх і всезагальна воля – є наслідками опрацювання передумов – групою індивідів, через що – існує певний обмежений окіл того, з всього, до чого це призводить; – це виклик життя тут і так, вирішивши який можна відкрити скарб всіх можливостей світобудови;

– Відсутність планової тверді у трактуванні і зосереджені сил на прокладанні і отриманні майбутнього, втім це стосується більше експлуатаційного феномену свідомості; – але водночас не маючи чітких уявлень де і як бути далі – відбувається деградація особистості та розлад суспільної поведінки, адже людина без цілей та інтересів – не має волі, приватності, сил йти…

– Відсутність обов’язкових і гарантованих базисів рівносильних цінності життя; – водночас посилює різноманіття і водночас посилює ризики негараздів, свавілля, анархії, беззаконня в чому слід мати хоча б пеану розумну або середину або межу від якої не буде обвалу й занепаду людей.

---

Запозичення від Суспільного Реалізмзу змінами і доповненнями:

– Досягнення і утримання всього, решти і невідомого – навчено, визнано і усвідомлено більшістю, як вище добро; + адже така ціна і вдача має бути у кожного щоб всі і вся були повноцінні;

– Вища воля і степінь свободи – це наявність всього, решти та невідомого з можливістю одночасного переходу в будь-якій мірі з однієї множини в іншу, в будь-якій мірі, формі, формулі, тощо, без обмежень;

– Традиційне продовження невизначеного примусу до існування, життя, їх суті і змісту з можливістю самостійного вибору виходу з “Кубу”;

– Націленість на досягнення нормальних режимів світобудови,+ а саме – нічого, чогось і якось, всього, решти чи невідомого, або їх комбінацій;

– Всезадачність; + – здатність розуміти, опрацьовувати і діяти з будь-якими задачами в обсязі;

– Наявність опорного природного базису, стандарту, певного стартового ладу (псевдо_безладу), з якого походять пост-реліктові приклади, зразки, й образи природи, світобудови, …, одіози;

– Природна рівноправність, рівноцінність, комбінація і випадок всіх значимостей без винятку;

– Можливість застосування всіх форм ладу і безладу – як вища сутність життя;

– Врахування ідеального і одіозного в бутті, існуванні, дійсності та по-за їх межами;

– Інтерактивність існування, взаємовплив, “керування керуючою силою”;

– Мінімальною фундаментальною опорною частинкою є ЗОЗ – Значимість–Організатор–Зв’язок;

– Комплексність само-впорядкованого “Воля-Креація-Дія–Смерть”;

– Врахування генераторики, комбінаторики, проектного ходу розвитку життя і світу за схожих умов;

– Наявність світосприйняття, світомислення, світодії та розвитку і вдосконалення світу на їх основі;

– Відсутність страху і уявлень про зло-якісно–хибне, як неприродне чи не покладене в природу;

– Кожна особа є собою без ризику нав’язування сторонніх ідей і використання для користі когось чи чогось іншого. Враховуються нюанси і тонкощі внутрішнього світу осіб і суспільства, історичні перипетії, фактори і чинники середовища – з цим слід боротись завжди і в собі і за інших;

– Індивідуально–особова цінність, виразність, значимість кожної особи, кожного життя;

– Приділяється висока увага Інтелекту, його розкриттю, прояву, зростанню, сумісних можливостей і здатностей – як основному чиннику і гаранту власного і масового добробуту, достатку, спроможності, самостійності, свободи і волі, реальній відомій вищій значимості і прикладному зразку позитивно-прагматичних природних процесів і здобутків;

– Беззаперечна усвідомлена і опрактичнена дієва рівність в правах, обов’язках, можливостях, поінформованості, здатностях з акцентом на інтегральне узгоджуюче і гуртуюче та приватне творче дивергентне індивідуалізуюче, нестандартне, унікальне;

– Свобода мислення, слова, дій, змін, буття;

– Всеохоплююча загальна відповідальність та процесів на фізичному рівні;

– Первинна математико-логічна компетентність комунікації;

– Високо-розвинуті природні права та обов’язки;

– Вільне існування та протікання інформації, інформаційних відносин, інформаційних форм життя;

– Ідентика розумного та ціле-покладеного як живого;

– По-за догматична і без-стереотипна неупередженість поглядів та дій;

– Існування сильного інтелекту та духовності (природної і артефактної);

– Фактична практична раціональна і об’єктивна діяльність більшості – статистична воля;

– Між особові відносини є багатозадачними, поліпоточними і поліаспектними;

– Повна відповідальність за свідоме і спряжене з цим;

– Мова враховує бар’єри і комунікаційні здатності, здібності, особливості осіб і процесів;

– Прогресуюча множина різноманіття практичних Інформаційних Форм Життя;

– Культура єдності за спільним та методичним і індивідуалізації за нетиповим, творчим;

– Більша частина власності не є приватною чи одноособовою, втім це потрібно для комфорту;

– Загальна Духовність є всеохоплюючою, шанобливою, опіковою, доброзичливою та заснованою на реалізмі з врахуванням і прийняттям одіозів і меж невідомого;

– Просвіта, Розвиток, Зростання, Перевтілення – протягом всього життя відповідно суспільним і індивідуальним особливостям й інтересам осіб і їх груп обираються самостійно за потреби і бажання;

– Застосування загальних кращих і масово визнаних рішень типових проблем і потреб в певний час;

– Застосування індивідуальної орієнтації та підтримки світу особистості протягом всього життя;

– Висока усвідомленість, поінформованість, обдуманість (обмірковність), зваженість, модуляція, дослідження, вивчення, рефлексія, контроль важливих процесів та явищ для особи і суспільства;

– Вільне і відкрите господарювання і суміжні галузі існування й прояву, творчість, дозвілля, побут, розумова та фізична діяльність, охорона добро-ладу і здоров’я;

– Автономність та Унітарність ідей, ініціатив, процесів Глобалізації та етнічного збереження;

– Демілітаризація Цивільного і Мирного населення і територій, дітей і нащадків;

– Ідейно–Дієва згуртованість мас за ініціативами та покликом, фахом та інтересами, цілями;

– Життєвий паритет існування видів і форм життя, їх симбіозу та системності взаємодопомоги;

– Наявність Загальних опорних стандартів орієнтації у світі і природі (Суспільний реалізм);

– По-за Божа орієнтація змісту життя в загальному аналітично–інтегральному випадку;

– Висока ступінь взаємності, відкритості, участі, відповідальності і зиску-проку осіб у суспільстві;

– Наявність загального життєвого безособового майна, ресурсів, капіталу, сил, резервів, процесів, артефактів, цінності, праці – які не належать комусь взагалі і є суто Зовнішніми атрибутами світу;

– Формування та утримання сприятливого клімату, атмосфери, місцевості, процесів, явищ, заходів щодо розвитку і самореалізації осіб, їх груп і суспільства в напрямах розвитку, вдосконалення, примноження благ і добробуту, їх супроводу і підтримки протягом життя;

– Орієнтація індивідуального виміру на нетипове, унікальне, творче, гностичне в межах інтелекту;

– Інтерпретація вищих сил через натуральність світу, реальність, особову та суспільну волю, досвід, працю, фактичні і прикладні дії та знання; – тобто певну енергію життя і самій природі;

– Наявність центрів та осередків гібридної підтримки осіб і суспільства особливо в скруті;

– Задіяння та поширення інноваційних рішень, новизни, винаходів, відкриттів на правах вільного масового доступу та авторсько визначеного цільового використання й застосування зисків, переваг, виграшу, тощо;

– Визнання генеротропності, комбінування, редукції трансформації – провідними доступними аналогами креації, що піддаються штучній автоматизації та єдності з ходом подій;

– Наявність вільного і все-доступного, мультимовного і оптимізованого банку технологій, ідей, ініціатив, творів та артефактів прикладної і теоретичної матеріальної, інформаційної і духовної праці, творчості, досвіду, знань;

– Наявність високого ступеня самоорганізованості й позитивної прикладної активності;

– Застосування Умовнісної Значимо-Організаційно–Зв’язної Концепції, замість Молекулярно–Кінетичної і Корпускулярно–Хвильової у пояснення будь-яких тонкощів світу і Відносності (Фізика);

– Високий рівень забезпечення джерелами і засобами інформування, комунікації, саморозвитку і самореалізації осіб і їх груп, суспільства і розумного життя;

– Дотримання енерго- та ресурсо-ефективності задля розширення і примноження життя в першу чергу, утримання якостей і добробуту, благ – в другу, розвиток, вдосконалення, прогрес – втретє.

– Вірогідне безсмертне застосування образних трансформацій за все існування/буття;

---

Редаговані додаткові поліпшення недоліків концепції Суспільного Реалізмзу:

– Страждання не мають тривати вічно; – можливо смерть всього має продовження по-за умовністю і доступом до всього можливого і решти, невідомого;

– Є істоти та особи якім буде краще подалі від реалій в колі фальші; – ті хто живуть ідеалами і цінять їх більше справжності світу – живуть в омані і від цього отримають щастя, для них це краще.

– Правда не означає, що хід подій буде кращим, якіснішим, матиме місце добрий фінал; – в певному сенсі весь світ був, є  буде пеклом, завжди, але від нас залежить порядок в пеклі.

– Природничі засади, просякнутість логікою, інтелектом – нівелює природну суть; – не все що ми маємо нині можна описати словами і зрозуміти кожному, так само як не до всього можна застосувати опис інформацією, математикою, логікою, адже є дещо трансцендентне;

– Утримання всього, решти і невідомого – означає підтримку і зла також; – питання часу, готуємось.

---

Розробив:

Сущик Максим Михайлович 2024-06-07 ZADUM.ORG